Асоціація підприємств інформаційних технологій України

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
                                                 ЛИСТ
                            від 19.11.2012 р. N 3502-05/43517-14
                              Щодо роботи інтернет-магазину

Мінекономрозвитку розглянуло лист щодо торгівлі за допомогою мережі Інтернет та повідомляє.

Агентська винагорода, що виплачується нерезиденту за надання агентських послуг за межами України не підлягає оподаткуванню ПДВ та податком на прибуток підприємств. Разом з тим, агентська винагорода відноситься резидентом (принципалом) до витрат пов’язаних із реалізацією товарів

 Міністерство фінансів України надало відповідь на лист АПІТУ від 16.05.2011 № 023/4 щодо внесення змін до Податкового кодексу України та повідомило свою позицію із піднятих  Асоціацією запитань. Мінфін вважає за недоцільне виключення з-під об’єктів оподаткування ПДВ операцій із постачання послуг з постачання програмного забезпечення та не підтримує законопроект запропонований АПІТУ (див. http://apitu.org.ua/vat). Свою позицію Мінфін, зокрема, пояснює таким:

• під час надання пільг певним галузям існує небезпека перетворення короткочасної економічно обґрунтованої підтримки на довготермінову політику перерозподілу доходів держави на користь окремих секторів економіки або підприємств;

                                                   МИНИСТЕРСТВО ЮСТИЦИИ УКРАИНЫ
                                                                          ПИСЬМО
                                                      от 05.05.2011 г. N 289-0-2-11-81

В связи с Вашим депутатским обращением <...> Министерство юстиции рассмотрело письмо <...> относительно понятия "роялти" и сообщает, что при решении поднятых вопросов необходимо учитывать следующие положения законодательства.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, розрахунку (далі - податкова декларація) (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

- або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

Державна податкова адміністрація України у зв'язку з численними запитами органів державної податкової служби та платників податків, а також з метою належної організації адміністрування податку на додану вартість надає методичні рекомендації для підготовки податкових консультацій платникам щодо порядку оподаткування операцій, перерахованих у підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 розділу V Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Статтею 186 розділу V Кодексу визначається місце постачання товарів та послуг. Правила визначення місця постачання послуг встановлені пунктами 186.2, 186.3 та 186.4 статті 186 розділу V Кодексу.

Місцем постачання послуг, перерахованих в пункті 186.3 статті 186 розділу V Кодексу, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

До Ради підприємців при КМУ надійшло роз'яснення Міністра юстиції України О. Лавриновича про недоцільність внесення змін до Закону України "Про захист персональних данних".

АПІТУ отримала відповідь Міністерства промислової політики України та Міністерства економічного розвитку та торгівлі України на свої звернення від 21.02.2010 № 012 та №012/2 щодо застосування Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання (див. статтю нижче) .

Обидва міністерства визнали слушними зауваження АПІТУ щодо змісту Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання (далі – «Технічний регламент з ЕМС») та зазначили, що на даний момент розробляється нова редакція Технічного регламенту з ЕМС, яка буде повністю гармонізована з Директивою ЄС з електромагнітної сумісності (Directive 2004/108/EC) та повинна бути запроваджена у 2011 році. Членам АПІТУ запропононовано долучитися до робіт уряду з перегляду технічних регламентів з метою приведення їх у відповідність із директивами Європейського Союзу

АПІТУ отримала відповідь від ДПА в м. Києві на свої звернення щодо оподаткування ПДВ операцій із постачання послуг з програмного забезпечення („ПЗ”) та операцій ремонту і технічного обслуговування електронно-обчислювальної техніки (див. попередню статтю).

У своєму листі від 10.03.2011 №2303/10/31-606 ДПА в м. Києві роз’яснює, що послуги з надання правовласником ліцензії на використання ПЗ забезпеченням слід розуміти як послуги з надання майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності, які підлягають оподаткуванню ПДВ за правилами підпункту «а» пункту 186.3 ст. 186 ПК України.

14 січня 2011 року Комітетом Асоціації підприємств інформаційних технологій України з програмного забезпечення проведено круглий стіл на тему: «Податковий кодекс України: оподаткування ПДВ операцій із постачання послуг з програмного забезпечення» у конференц залі Адріївський готелю "Хрещатик".

В круглому столі взяли участь представники компаній 1С Украина, АБІ Україна, АйБіЕм, Асбіс, АМИ, Асус, АУЭЛБУ, Бакотек, БМС Консалтинг, Верна, EPAM Systems, ЕсАй БІС, Комплексні Рішення, Літер, Майкрософт , Міратех, МONT Україна, Навігатор, Софтпром, ЕсАй БІС, ЦЕБИТ.
Запрошені:
- Віталій Окнов – завідувач сектору розвитку програмного забезпечення та інформаційних технологій Держкомінформнауки.
- Тетяна Зацерковна – партнер, генеральний директор ТОВ «ААН «СейЯ-Кірш-аудит».
- Дмитро Гадомський – ЮК «Арцінгер».

Велика кількість учасників (близько 50 осіб) і жвава дискусія підтвердили актуальність теми та необхідність подальшого обговорення піднятих на круглому столі проблем, в т.ч. з представниками компетентних органів державної влади.

Найгострішою проблемою учасники визначили відсутність чіткого окреслення терміну «послуги з постачання програмного забезпечення» (ст. 186.3), оскільки «операції з постачання цих послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ» (ст. 196.1, 196.1.14).

При здійсненні класифікації товарів під час митного оформлення необхідно користуватись найменуванням та описом товарів за відповідними групами, наведеними у розділі 5 частині 3 Списку товарів подвійного використання, що можуть бути використані у створенні звичайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки, який додається до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 № 86 (далі - Список). При цьому, коди товарів згідно з УКТЗЕД є довідковою інформацією, про що зазначено у пункті 2 "Загальних приміток" додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 № 86. Збігання кодів не є підставою для вимагання висновку Служби безпеки України. Основною ознакою для прийняття рішення є відповідність заявленого до митного оформлення товару найменуванню та опису товару, наведеному у Списку.

Державна податкова адміністрація України повідомляє, що з метою забезпечення застосування пункту 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс) наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1002 „Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1402/18697 (далі – наказ № 1002), затверджено нову форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі – Реєстр) та Порядок його заповнення (далі – Порядок).

Наказ № 1002 набрав чинності з дня офіційного опублікування (з 10 січня 2011 року – „Офіційний вісник України”, №101, 2010).

У службовому полі Реєстру для відмітки про тип декларації (рядки 011 – 012) та службовому полі для відмітки про форму податкової декларації (рядки 021 – 024) вказується позначка (х) у рядку службового поля, яке відповідає типу та формі декларації.

У службовому полі Реєстру для відмітки номеру порції Реєстру (рядок 013) вказується числове значення від 01 до 99.

Державна податкова адміністрація України у зв'язку із численними запитами платників податків, органів державної податкової служби та з метою належної організації адміністрування податку на додану вартість надає методичні рекомендації для підготовки податкових консультації платникам щодо термінів подання декларації з податку на додану вартість та сплати податкового зобов’язання у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі - Кодекс), який набрав чинність з 01 січня 2011 року (пункт 1 розділу ХІХ „Прикінцеві положення”).

Статтею 34 розділу І Кодексу визначено види податкових періодів, з яких згідно з пунктом 202.1 статті 202 розділу V Кодексу для податку на додану вартість звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 розділу ІІ Кодексу визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Керівникам митних органів

З метою однозначного тлумачення поняття "виробник товарів" при внесенні до вантажної митної декларації відомостей про зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, під поняттям "виробник товарів" слід розуміти особу, яка заявляє про себе як про виробника товару, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує таку особу, незалежно від того, чи виготовляє ця особа товар безпосередньо, чи такий товар виготовляється на її замовлення.

Держмитслужба відкликає лист від 29.09.2008 N 11/2-16/10715-ЕП.

Перший заступник
Голови Служби

О. М. Дороховський

Відповідно до статті 256 Митного кодексу України особа, якій відповідно до законодавства України належать майнові права на об'єкт права інтелектуальної власності (далі - правовласник), має право подати до Держмитслужби заяву про сприяння захисту майнових прав на об'єкт права інтелектуальної власності. Відповідно до Порядку реєстрації об'єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі, отримання інформації та взаємодії митних органів з іншими правоохоронними і контролюючими органами та власниками прав на об'єкти права інтелектуальної власності у разі призупинення митного оформлення товарів за ініціативою митного органу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2007 N 622, митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності складається Держмитслужбою на підставі заяв правовласників або їх представників.