Верховна Рада схвалила Рекомендації парламентських слухань на тему: "Реформи галузі ІКТ та розвиток інформаційного простору"

• Закону України «Про Митний тариф України», до якого внести додаткові одиниці виміру та обліку (в штуках) для вартісних товарів ІКТ, зокрема процесорів, материнських плат, відеокарт тощо;
• законодавства, що спрямоване на:
  • створення рівних умов для виведення суб’єктами господарювання товарів ІКТ на ринок і недопущення тіньового імпорту таких товарів, включаючи зміни до Податкового кодексу України для допуску до торгівлі такими імпортними товарами лише за наявності реєстраторів розрахункових операцій з фіскальними функціями;
  • зниження нетарифних бар’єрів для міжнародної торгівлі товарами ІКТ, зокрема - спрощення та прискорення процедур сертифікації їх відповідності, визнання європейських сертифікатів відповідності;
  • відновлення обліку IMEI кодів пристроїв, які містять GSM-модуль, та зобов'язання операторів телекомунікацій припиняти доступ до мереж зв'язку тих пристроїв, які ввезені нелегально;

 

ПОСТАНОВА

Верховної Ради України

Про Рекомендації парламентських слухань на тему:
«Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій
та розвиток інформаційного простору України»

Верховна Рада України  постановляє:

1.       Схвалити Рекомендації парламентських слухань на тему: «Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвиток інформаційного простору України», що додаються.

2.       Рекомендувати Кабінету Міністрів України під час підготовки програм діяльності Кабінету Міністрів України, а також розробки проектів Державних програм економічного і соціального розвитку України та проектів законів про Державний бюджет України на 2017 рік та наступні роки, інших проектів законів України, прийнятті нормативно-правових актів, які стосуються галузі інформаційно-комунікаційних технологій та інформаційного простору України, враховувати рекомендації, зауваження та пропозиції, висловлені учасниками парламентських слухань.

3.   Кабінету Міністрів України до 1 липня та до 1 грудня 2016 року поінформувати Верховну Раду України щодо виконання Рекомендацій парламентських слухань, схвалених цією Постановою.

4.   Апарату Верховної Ради України разом із Комітетом Верховної Ради України з питань інформатизації та зв'язку забезпечити в установленому порядку видання збірки матеріалів за результатами парламентських слухань на тему: «Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвиток інформаційного простору України».

5.   Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на комітет Верховної Ради України з питань інформатизації та зв'язку.

6.   Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

 

Голова Верховної Ради України                                               В. ГРОЙСМАН

Схвалено
Постановою Верховної Ради України
від 31 березня 2016 року № 1073-VIII

РЕКОМЕНДАЦІЇ

парламентських слухань на тему:
«Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій
та розвиток інформаційного простору України»

На сучасному етапі переходу світового співтовариства до інформаційного суспільства ступінь розвитку інформаційного простору та інформаційних технологій стає безпосереднім чинником становлення активного та свідомого громадянина, національної конкурентоспроможності.

Інформаційно-комунікаційні технології (далі - ІКТ) є одним з найбільш важливих чинників стимулювання економічного зростання та розвитку громадянського суспільства, зайнятості населення, розширення конкуренції і, як наслідок, - сприяння подоланню «цифрового розриву».

Однак вже зараз можна констатувати, що саме рівень технологічного розвитку визначає не тільки економічний потенціал країни та якість життя її громадян, а також роль і місце цієї країни в глобальному суспільстві, масштаби та перспективи її економічної й політичної інтеграції з усім світом.

Галузь інформаційно-комунікаційних технологій займає вагоме місце в економіці України. Її складовими частинами є сфери інформації та телекомунікацій, в яких наприкінці 2014 року працювало понад 114,3 тис. суб’єктів господарювання різних форм власності, з них 13,3 тис. - підприємств та 101 тис. - фізичних осіб-підприємців. Кількість зайнятих працівників на цих суб’єктах господарювання налічувала 306,3 тис. осіб, що становить майже 3,5% від загальної чисельності зайнятих працівників на суб’єктах господарювання в Україні, з них на підприємствах працювало 192,7 тис. осіб. Валовий внутрішній продукт (за виробничим методом), вироблений суб’єктами господарювання у сферах інформації та телекомунікацій за 2014 рік, становив 3% (47421 млн. грн.) від загальноукраїнського ВВП, а, за попередніми даними, за 9 міс. 2015 року - 3,1% (42765 млн. грн.).

Підприємства, що працювали за видом економічної діяльності інформації та телекомунікації вийшли у 2015 році за динамікою річного приросту залучених прямих іноземних інвестицій (акціонерний капітал) на перше місце. Обсяг залучених прямих іноземних інвестицій (акціонерний капітал) на кінець 2015 року становив 2308,7 млн. дол. США, досягнувши 5,3% загальних обсягів іноземних інвестицій (станом на 01.10.2014 року було 1857,4 млн. дол. США, що складало 3,9% загальних обсягів іноземних інвестицій. Обсяги капітальних інвестицій, вкладених за 2014 рік, – 8175,1 млн. грн. (за 9 місяців 2015 року – 17591,3 млн. грн.).

За 2014 рік суб’єктами господарювання було реалізовано інформаційно-телекомунікаційних товарів (робіт та послуг) на загальну суму                    105689,6 млн. грн., з них підприємствами, що надають послуги -  74271,8 млн. грн. (за 9 міс. 2015 року – 61988,4 млн. грн.).

У 2015 році експорт послуг у сфері телекомунікації, комп’ютерних та інформаційних послуг становив 1516,2 млн. дол. США, імпорт – майже у три рази менше – 537,0 млн. дол. Порівняно з 2014 роком експорт зазначених послуг скоротився на 9,5% (на 98,5 млн. дол.), імпорт – збільшився на 4,9% (на 39,3 млн. дол.).

Одними з основних індикаторів – показників розвитку галузі ІКТ є показники, що характеризують зміни рівнів проникнення фіксованого телефонного зв’язку, рухомого (мобільного) зв’язку, кабельного телебачення, доступу до широкосмугового Інтернету та відсоток населення, що користувалося Інтернетом:

• рівень проникнення рухомого (мобільного) зв’язку на кінець          2014 року (кількість абонентів на 100 осіб) – 142,4% (станом на 01.10.2015 – 142,9%);
• рівень проникнення фіксованого телефонного зв’язку на кінець   2014 року (кількість абонентів на 100 осіб) – 24,4% (станом на 01.10.2015 – 21,1%);
• кабельним телебаченням на кінець 2014 року було охоплено 18,2% українських домогосподарств (станом на 01.10.2015 – 17,1%);
• на кінець 2014 року 22,2% українських домогосподарств мали доступ до фіксованого широкосмугового Інтернету (станом на 01.10.2015 – 29,8%);
• за даними незалежних експертних організацій на кінець 2014 року регулярно Інтернетом користувалися 57% загальної чисельності жителів України, а на кінець ІІІ кварталу 2015 року вже 58%.

Все більше процес взаємодії держави, бізнесу та громадянина відбувається із застосуванням ІКТ, і саме  тому від стабільності функціонування та розвитку ІКТ-галузі залежить суспільне порозуміння в країні та створення передумов для сталого зростання економіки. 

Саме про таку високу інтегральну оцінку значення використання ІКТ свідчать програми розвитку багатьох країн, зокрема стратегія соціально-економічного розвитку Європейського Союзу «Європа 2020», відповідно до якої виконання її базових ініціатив ґрунтується на виконанні ініціативи «План розвитку цифрових технологій в Європі».

Учасники парламентських слухань з питань реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвитку інформаційного простору України, які відбулися 3 лютого 2016 року, зазначають, що одночасно з наявністю значного потенціалу щодо впровадження сучасних ІКТ у всі сфери життєдіяльності країни, значного суспільного запиту на таке впровадження, про що свідчать численні регіональні та місцеві ініціативи представників громадянського суспільства, стан розбудови інформаційного суспільства та сфери ІКТ в Україні порівняно із світовими тенденціями є недостатнім і не відповідає  стратегічним цілям розвитку України, оскільки:

• Україна у міжнародних рейтингах посідає за провідними індексами такі місця: мережева готовність у 2015 році – 71 місце з 143 країн світу, розвиток електронного уряду ООН у 2014 році – 87-е місце у світі серед 193 країн - членів ООН, розвиток Інтернету в 2014 році –  46 місце з 86 країн світу, проникнення Інтернету за 2014 рік – 95 місце з 191 країни,  розвиток ІКТ – 79 місце з 167 країн; електронна торгівля у 2014 році – 58 місце з 130 країн світу, глобальний індекс кібербезпеки – у 17-й групі країн (з 29 груп країн);
• існують суттєві проблеми з формуванням та реалізацією ефективної національної політики, зокрема у сферах:
• розвитку інформаційного суспільства – не виконано план дій щодо реалізації Закону України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», відсутній план дій щодо реалізації національної стратегії подальшого розвитку інформаційного суспільства в Україні; не подолано цифрову нерівність у доступі громадян України до електронних комунікацій та інформаційних ресурсів, повільно поліпшується рівень комп'ютерної грамотності  населення; низький рівень впровадження та використання можливостей ІКТ у сферах освіти, науки, культури, охорони здоров’я, в агропромисловому комплексі та в інших секторах економіки, відсутні відповідні галузеві та міжгалузеві програми; підтримка поглиблення демократичних процесів слабо координована та несистемна, зокрема проведення виборів, голосування, загальнонаціональних чи місцевих референдумів, опитувань та консультацій, запровадження механізмів громадсько-державного партнерства, здійснення громадського контролю на засадах широкого використання ІКТ та мережі Інтернет;
• розвитку електронного  урядування – не виконано план заходів щодо реалізації Концепції розвитку електронного  урядування  в Україні (2011-2015 рр.); відсутні програми розвитку електронного урядування в системі органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема програми з надання електронних адміністративних послуг;
• створення сприятливих умов для ведення ІКТ-бізнесу – існують обтяжливі процедури виходу на ринок телекомунікацій, зокрема суб’єкти господарювання, крім включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, залежно від виду діяльності, як правило, зобов’язані отримувати ліцензію на вид діяльності у сфері телекомунікацій та/або ліцензію на користування радіочастотним ресурсом України та/або дозвіл на використання номерного ресурсу; недостатньо врегульовані відносини для забезпечення економічної конкуренції на ринках деяких телекомунікаційних послуг, а саме: не визначено на законодавчому рівні засади проведення аналізу ринків телекомунікаційних послуг, а також перелік регуляторних зобов’язань для операторів, провайдерів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою і повноваження національного регулятора щодо їх застосування; відсутність ефективних механізмів нагляду (контролю) у сфері телекомунікацій, які б спрямовувалися на запобігання порушеням та зниження потенційно можливого тиску на суб’єкти господарювання, зменшення кількості перевірок цих суб’єктів; невиконання в повному обсязі Закону України «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції»;
• створення національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного простору;
• реалізації сучасних завдань безпеки та оборони країни з широким залученням  підприємств ІКТ-галузі, наукових установ, закладів освіти та громадських організацій, що забезпечують впровадження новітніх ІКТ, зокрема  інформаційної безпеки та кібербезпеки; визнання на державному рівні міжнародних сертифікатів у сфері управління інформаційною безпекою, кібербезпекою та інформаційними технологіями; запровадження дієвих механізмів громадського контролю можливих зловживань та дотримання прав людини при перехопленні інформації силовими структурами;
• розбудови сучасної нормативно-правової бази реформування ІКТ-галузі та розвитку інформаційного простору, багато положень якої не відповідає вимогам сьогодення та потребує  удосконалення; забезпечення прискорення імплементації національного законодавства до норм законодавства Євросоюзу відповідно до Угоди України про асоціацію з ЄС, зокрема з питань інформаційного суспільства, надання електронних послуг, телекомунікацій, захисту інтелектуальної власності тощо;
• державного управління – відсутній єдиний центральний орган виконавчої влади, відповідальний за формування та\або реалізацію політики розвитку інформаційного суспільства в Україні, сфери телекомунікацій, програмування,  забезпечення інформаційної безпеки та кібербезпеки, впровадження технологій електронного урядування, електронного документообігу, електронного підпису, що обумовлює: невизначеність та відсутність єдиної державної політики у цих сферах; недостатній рівень координації органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері ІКТ та зв’язку; відсутність забезпечення взаємосумісності (інтероперабельності) різних інформаційних систем, що створювалися в різні роки, за різними принципами, на різних технологічних платформах;
• чинне законодавство не передбачає дієвих механізмів захисту прав споживачів телекомунікаційних послуг у разі припинення діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій.

Ураховуючи потенціальний позитивний вплив цінностей інформаційного суспільства, процесів євроінтеграції на подальший розвиток України, потребу формування і реалізації ефективної державної політики в сфері впровадження ІКТ, адекватної сучасним викликам і загрозам та потребам суспільства і держави, необхідність розвитку національної інформаційної інфраструктури, електронного урядування та електронної демократії, зокрема в частині парламентаризму та місцевого самоврядування, забезпечення інформаційної безпеки, важливість впровадження міжнародних стандартів та кращих практик, зокрема з питань розробки, впровадження та використання інформаційних технологій, інформаційних продуктів і послуг за умови належного наукового, науково-технічного і правового забезпечення  реформування галузі інформаційно-комунікаційних технологій, а також те, що в сучасному світі подолання цифрової нерівності є істотною умовою подолання соціально-економічної нерівності громадян, активізації їх участі в управлінні державою, в освіті, у працевлаштуванні, в охороні здоров’я, в культурі, у дозвіллі учасники парламентських слухань пропонують:

 

1. Щодо формування державної політики у сфері інформаційно-комунікаційних технологій

Верховній Раді України:

      забезпечити першочерговий  розгляд та ухвалення законодавчих ініціатив, спрямованих на створення цілісної правової системи з питань розвитку інформаційно-комунікаційних технологій:

• проектів Законів України «Про електронні комунікації», «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо електронних комунікацій)», «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо електронних комунікацій)», «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо електронних комунікацій)», що визначені Президентом України невідкладними для позачергового розгляду Верховною Радою України, «Про електронні довірчі послуги», з метою виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;
• законопроектів, наданих на виконання Плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності;
• законопроектів з питань електронних адміністративних послуг, електронної ідентифікації, надання медичних послуг із застосуванням інформаційно-комп’ютерних технологій, дистанційного навчання, аудіовізуальних медіа послуг, вільного та спільного використання публічних інформаційних ресурсів та даних, користування радіочастотним ресурсом, які мають бути розроблені на засадах імплементації до законодавства Євросоюзу та міжнародного права із залученням провідних вчених і фахівців Національної академії наук України, національних галузевих академій наук, наукових установ, наукових організацій, вищих навчальних закладів та громадських організацій, представників бізнесу сфери ІКТ;
• щодо особливостей державно-приватного партнерства у сфері електронного урядування та інших проектів з розвитку інформаційного суспільства;

забезпечити недопущення законодавчого перехресного субсидування однієї галузі інформаційної сфери за рахунок іншої;

ініціювати створення більш сприятливих умов оподаткування для суб'єктів господарювання ІКТ галузі та сприяти розвитку малого бізнесу шляхом впровадження економічних стимулів для ІКТ-бізнесу з урахуванням результатів проведення відповідних досліджень щодо економічного ефекту від зазначених стимулів;

ініціювати заходи зі створення єдиного парламентського інформаційного простору, зокрема для забезпечення ефективного міжпарламентського співробітництва.

Кабінету Міністрів України:

утворити центральний орган виконавчої влади, відповідальний за формування та/або реалізацію послідовної державної політики у сфері ІКТ та зв’язку, розвиток інформаційного суспільства в Україні, сфери інформатизації, телекомунікацій, програмування, інформаційної безпеки та кібербезпеки, впровадження технологій електронного урядування, електронного документообігу, електронного підпису тощо. Передати до повноважень цього органу повноваження інших органів виконавчої влади, що стосуються сфери ІКТ та зв’язку, чітко розмежувати повноваження між органами виконавчої влади в зазначених сферах відповідно до загальноприйнятих норм, зокрема ЄС;

визначити моделі роботи ІКТ-служб органів державної влади, включаючи роль, повноваження та організаційну структуру у відповідності до міжнародних кращих практик;

розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проекти Законів України: «Про Державну програму розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в Україні»; «Про електронну ідентифікацію»;

розробити  та подати на розгляд Верховною Радою України законодавчі акти щодо заборони припинення  функціонування або вилучення комп’ютерної техніки під час проведення слідчих дій відносно суб’єктів господарювання ІКТ – галузі, зокрема - проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, які унеможливлюють припинення функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем, багатокористувацьких платформ під час  проведення слідства і вилучення доказів у вигляді інформації з їх носіїв, та встановити, що тимчасове вилучення електронних носіїв інформації (комп’ютерів, серверів, карт пам’яті, телефонних апаратів з блоками пам’яті тощо) може застосовуватися виключно у випадках, коли встановленню підлягають обставини, що стосуються фізичних властивостей носіїв інформації (наявність специфічних слідів, хімічний склад матеріалів тощо);

розробити Концепцію розвитку електронної ідентифікації фізичних і юридичних осіб у державних інформаційно-телекомунікаційних системах;

розробити із залученням представників наукових установ і громадських організацій, провідних фахівців та підприємців план дій щодо реалізації національної стратегії подальшого розвитку  інформаційного суспільства в Україні, забезпечити включення основних питань з розбудови інформаційного суспільства в Україні до програм діяльності Кабінету Міністрів України, проектів державних програм економічного і соціального розвитку України; інших прогнозних  і  програмних  документів економічного і соціального розвитку, передбачених Законом України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», взявши до уваги реалізацію відповідних міжнародних документів, зокрема європейської стратегії «Цифровий порядок денний для Європи» (Digital agenda for Europe) до 2020 року; Порядку денного в галузі глобального розвитку електрозв’язку /інформаційно-комунікаційних технологій «Об’єднаємо до 2020 року» (Connect-2020), прийнятого Повноважною конференцією Міжнародного союзу електрозв’язку (20 жовтня — 7 листопада 2014 р., м. Пусан); резолюцій, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН: «Право на недоторканність приватного життя в цифрове століття» (від 18.12.2013 р. № A/RES/68/167); «Право на недоторканність приватного життя в епоху цифрових технологій» (від 18.12.2014 р. № A/RES/69/166); «Використання інформаційно-комунікаційних технологій у цілях розвитку» (від 19.12.2014 р. № A/RES/69/204); а також доповіді другого комітету ООН на 70-й сесії Генеральної Асамблеї ООН «Використання інформаційно-комунікаційних технологій у цілях розвитку» (від 15.12.2015 р. № A/70/469) тощо;

визнати необхідною участь національного оператора поштового зв’язку у державних програмах розвитку інформаційного суспільства в Україні;

зобов’язати всі центральні органи виконавчої влади розробити галузеві плани дій з реалізації національної стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні на засадах широкого суспільного їх обговорення за участю  представників наукових установ і громадських організацій, провідних фахівців та підприємців ІКТ - галузі;

здійснити заходи щодо прискорення запровадження комплексу міжнародних та європейських стандартів, що регулюють інформаційно-комунікаційні технології та інформаційні відносини;

забезпечити визнання на державному рівні міжнародних сертифікатів в сфері управління ІКТ, управління інформаційною безпекою та кібербезпекою;

забезпечити законодавче врегулювання визнання результатів оцінки відповідності в сфері управління ІКТ, управління інформаційною безпекою та кібербезпекою, проведеної уповноваженими національними і іноземними органами сертифікації та оцінки відповідності;

здійснити заходи щодо забезпечення виокремлення інформаційного права і права інтелектуальної власності в окрему наукову спеціальність відповідно до рекомендацій Національної академії правових наук України та експертної ради з юридичних наук МОН України;

забезпечити  впровадження ефективних стимулів для розвитку ІКТ-бізнесу та підвищення його конкурентоспроможності на світовому ринку, забезпечивши проведення системного моніторингу щодо їх економічної ефективності;

забезпечити проведення промоційної кампанії української ІКТ - галузі серед закордонних партнерів та інвесторів, розробивши спільно з представниками ІКТ - галузі  відповідні промоційні матеріали;

поліпшити імідж України як ІКТ-країни, привабливої для розміщення інвестицій;

створити прозорі та стабільні правила для розвитку людського капіталу, залучення нових гравців ринку, інвесторів та замовників;

зберегти можливості для компаній експортного сектору ІКТ - галузі працювати як із контакторами на єдиному податку, так і зі спеціалістами на основі трудових відносин;

вдосконалити механізм проведення державних закупівель ІКТ – продукції в рамках проектів інформатизації з обов’язковою перевіркою обґрунтованості пропозицій щодо закупівель ІКТ та виключення необґрунтованих закупівель, консолідації потреб у типових закупівлях ІКТ, визначенням архітектурних стандартів і стандартних конфігурацій програмного й апаратного забезпечення, що використовується в державних установах та підприємствах, проведення прозорих централізованих тендерів та отримання найкращих цін за рахунок великих обсягів закупівель, з обов’язковою процедурою кваліфікаційного відбору, обов’язковим застосуванням зрілої методології вибору рішень, а також проектного управління для реалізації проектів, з можливістю визначення строку дії контракту, необхідного для введення інформаційно-телекомунікаційних систем та програмного забезпечення в постійну експлуатацію, заборонивши приймання результатів закупівель без введення інформаційно-телекомунікаційних систем та програмного забезпечення в постійну експлуатацію; запровадити обов’язкове відтермінування оплати більшої частини коштів до моменту введення системи в промислову експлуатацію; забезпечити проведення громадського обговорення та незалежного контролю якості, забезпечення інформаційної безпеки на всіх етапах життєвого циклу впровадження масштабних проектів – від планування архітектури, розробки, впровадження, функціонування до утилізації;

здійснити заходи щодо визначення порядку оперативного реагування  на скарги суб’єктів господарювання ІКТ - галузі щодо фактів перевищення службових повноважень при проведенні перевірок та слідчих дій;

забезпечити регулярне проведення аудиту використання ІКТ в органах державної влади у відповідності до міжнародних стандартів та звітування Верховній Раді України і громадськості;

ініціювати заходи щодо активізації участі громадськості в формуванні та реалізації політики розвитку інформаційного суспільства в Україні, розглянувши зокрема можливість створення відповідного дорадчого органу, забезпечивши також обов’язковість залучення провідних фахівців ІКТ - галузі до розробки проектів нормативно-правових актів, проведення громадських обговорень та експертиз.

 

2. Щодо впровадження технологій електронного урядування

Кабінету Міністрів України:

розробити та подати на розгляд Верховної Ради України: зміни до Закону України «Про Національну програму інформатизації» щодо відновлення координуючої ролі генерального державного замовника Національної програми інформатизації, забезпечення прозорості формування та виконання проектів інформатизації;

забезпечити виконання Закону України «Про Національну програму інформатизації» та створити загальнодержавну територіально-розподілену систему захищеної електронної пошти органів державної влади;

забезпечити проведення громадської експертизи державних програм інформатизації, консолідацію потреб в однотипних закупівлях та проведення консолідованих прозорих тендерів для закупівлі типового програмного й апаратного забезпечення;

розробити Концепцію розвитку електронного урядування в Україні на період до 2020 року;

розробити у тримісячний термін програму та план дій, з урахуванням кращих світових практик та вітчизняного досвіду, щодо впровадження технологій електронного урядування, передбачивши в ньому безумовний перехід протягом двох років  на електронний документообіг усіх центральних органів виконавчої влади, а також забезпечення функціональної взаємодії  органів державної влади виключно на засадах спільного використання електронних інформаційних ресурсів і реєстрів;

розробити у тримісячний термін програму та план дій впровадження Європейських криптографічних стандартів;

забезпечити загальнодержавну координацію розбудови систем надання електронних адміністративних послуг як для центральних органів виконавчої влади, так і для органів місцевого самоврядування;

розробити у тримісячний термін дворічний план дій щодо забезпечення подання будь-якої звітності, декларацій, аналітичної та статистичної інформації відповідно лише одному з будь-яких органів державної влади виключно за умови використання електронних документів, з обґрунтованим ступенем рівня ідентифікації суб’єкта подачі, та технологій Інтернету, привести вимоги щодо звітності в галузі ІКТ у відповідність до визначень Міжнародного союзу електрозв’язку;

розробити програму та план заходів з підвищення ІКТ-компетентності  державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування.

 

3.    Щодо розвитку інформаційної інфраструктури

Верховній Раді України:

забезпечити пріоритетний розгляд і прийняття проекту Закону України «Про доступ до інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики для розвитку телекомунікаційних мереж», яким урегульовуватимуться відносини щодо використання інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики для розвитку телекомунікаційних мереж, у тому числі визначатимуться повноваження органів державної влади щодо визначення методик встановлення плати за доступ до відповідної інфраструктури;

відхилити проект Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні», реєстр. № 3081-д, що містить юридичні конструкції та механізми захисту порушених авторських прав та прав інтелектуальної власності, які не відповідають міжнародним договорам, ратифікованим Верховною Радою України, та  актам вищої юридичної сили національного законодавства, а також виокремити із законопроекту всі положення щодо регулювання питань авторського права в самостійний нормативно-правовий акт.

 

Кабінету Міністрів України:

розробити та подати на розгляд Верховної Ради України зміни до:

- Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за умисне пошкодження кабельної, радіорелейної, повітряної лінії зв’язку, проводового мовлення або споруд чи обладнання, які входять до їх складу, якщо воно спричинило тимчасове припинення зв’язку;

- Закону України «Про Митний тариф України», до якого внести додаткові одиниці виміру та обліку (в штуках) для вартісних товарів ІКТ, зокрема процесорів, материнських плат, відеокарт тощо;

- Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо врахування останніх змін в телеіндустрії та впровадження нових технологій, визначення органів, відповідальних за впровадження цифрового телебачення, прозорих умов ліцензування у сфері цифрового мовлення;

- законодавства, що спрямоване на: 

• створення рівних умов для виведення суб’єктами господарювання товарів ІКТ на ринок і недопущення тіньового імпорту таких товарів, включаючи зміни до Податкового кодексу України для допуску до торгівлі такими імпортними товарами лише за наявності реєстраторів розрахункових операцій з фіскальними функціями; 
• зниження нетарифних бар’єрів для міжнародної торгівлі товарами ІКТ, зокрема - спрощення та прискорення процедур сертифікації їх відповідності, визнання європейських сертифікатів відповідності;
• відновлення обліку IMEI кодів пристроїв, які містять GSM-модуль, та зобов'язання операторів телекомунікацій припиняти доступ до мереж зв'язку тих пристроїв, які ввезені нелегально;

розробити та подати на розгляд Верховної Ради України:

законодавчі акти щодо дерегуляції у сфері зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання ІКТ галузі, зокрема щодо відміни обов’язковості паперової форми зовнішньоекономічних договорів і необхідності надання експортерами послуг актів виконаних робіт, та спрощення порядку отримання громадянами України корпоративних прав компаній - нерезидентів;

забезпечити розвиток цифрового телевізійного мовлення в Україні, у тому числі:

• створити нормативну базу для впровадження наземного цифрового телевізійного мовлення та визначення охоплення цифровим сигналом території й населення України;
• створити метрологічну базу та відповідне нормативне забезпечення технічної експлуатації та контролю якості роботи тракту системи цифрового наземного телевізійного мовлення другого покоління DVB-T2;
• розробити механізм забезпечення малозахищених верств населення засобами прийому цифрового сигналу згідно з планом вимкнення  аналогового телебачення;
• вжити заходів щодо подальшого розвитку системи цифрового наземного телевізійного мовлення в частині подальшого переходу до вдосконалених технологій високоефективного стиснення відеоінформації та впровадження нових систем телебачення високої й надвисокої чіткості;

відповідно до Плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2015      № 357-р, розробити зміни та доповнення до нормативно-правових актів щодо:

• - спрощення процедури розміщення технічних засобів телекомунікацій на об’єктах будівництва, існуючих будинках, будівлях, спорудах та у приміщеннях
• доступу до кабельної каналізації електрозв’язку;
• Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань;
• встановлення Фондом державного майна України вимог щодо використання орендної ставки у розмірі 10% у разі експлуатації об’єктів нерухомості для розміщення технологічного обладнання, антен операторів телекомунікацій, які надають послуги з рухомого (мобільного) зв’язку, операторів та провайдерів телекомунікацій, які надають послуги з доступу до мережі Інтернет;

забезпечити виконання заходів, передбачених зазначеним Планом, у цілому;

забезпечити безумовне та своєчасне виконання Плану заходів щодо впровадження системи рухомого (мобільного) зв’язку четвертого покоління, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.11.2015       № 1232-р;

для забезпечення громадян України екстреною медичною допомогою, у тому числі під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, вжити заходів щодо створення, функціонування і розвитку системи екстреної медичної допомоги  відповідно до Закону України «Про екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012 № 5081-VІ;

створити та забезпечити функціонування в Україні системи оповіщення населення під час загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;

розробити комплекс заходів на реалізацію Цифрового порядку денного для України на основі DigitalagendaforEurope (A Europe 2020 Initiative): завдання розвитку правової сфери, суспільства та технологій для виходу на європейський рівень надання послуг широкосмугового доступу до  широкосмугового Інтернету;

розробити Програму із забезпечення повсюдного, доступного, відкритого та безпечного доступу до мережі Інтернет у закладах та установах публічного сектору економіки України: освіти, науки, охорони здоров’я, культури тощо;

забезпечити ефективне використання радіочастотного ресурсу України, зокрема щодо:

• урегулювання питання в частині раціонального використання радіочастот спеціальними та загальними користувачами;
• реалізації поступового переходу до єдиного документа, що об’єднує Національну таблицю та План використання радіочастотного ресурсу України за аналогією ERC REPORT 25 (Європейська таблиця частотних розподілень та додатків).

 

Адміністрації Держспецзв’язку:

опрацювати питання щодо зменшення кількості показників якості послуг з передачі даних та доступу до мережі Інтернет. За результатами опрацювання внести відповідні зміни до нормативно-правових актів з урахуванням та на основі відповідних Європейських стандартів (скасувати Наказ Адміністрації Держспецзв’язку від 28.12.2012 № 803, яким затверджені показники якості послуг з передачі даних, доступу до мережі Інтернет; Наказ Мінтрансзв’язку від 22.07.2010 № 513 «Про затвердження та надання чинності СОУ 64.2 – 00017584 – 008:2010 «Телекомунікаційні мережі передачі даних загального користування. Система показників якості послуг з передачі даних та доступу до Інтернет. Загальні положення»; Наказ Держспецзв’язку від 12.09.2012 № 517 «Про затвердження та надання чинності СОУ 61–34620942–011:2012 «Телекомунікаційні мережі передачі даних загального користування. Телекомунікаційні послуги. Основні показники якості. Методи випробування», як такі, що не відповідають Європейським стандартам та перешкоджають втіленню Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом);

сприяти укладенню акта саморегулювання, публічної угоди (меморандуму) про стандарти якості надання послуг з доступу до мережі Інтернет в Україні.

 

Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення:

забезпечити максимальне покриття вітчизняним телерадіомовленням території України;

з метою дотримання міжнародних зобов’язань України забезпечити перехід від аналогового до цифрового наземного телевізійного мовлення;

з метою дерегуляції удосконалити Положення про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги;

сприяти впровадженню саморегулюючих механізмів у сфері платного телебачення України.

 

4. Щодо створення загальнодоступних електронних інформаційних ресурсів, розвитку послуг для населення із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій

 

Верховній Раді України:

забезпечити розгляд і прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України»;

Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку ініціювати розробку законопроекту «Про використання інформаційно-комунікаційних технологій в системі охорони здоров’я».

 

Кабінету Міністрів України:

розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про єдину систему електронної взаємодії»;

забезпечити доступ усіх верств населення до інформаційних ресурсів, зокрема здійснити заходи щодо:

• запровадження Єдиного державного веб-порталу відкритих даних;
• розроблення «дорожньої мапи» розвитку відкритих даних, регламентацію створення та оприлюднення відкритих даних державних органів влади;
• створення умов для населення, насамперед для малозабезпечених верств та з обмеженими можливостями, з придбання або отримання в користування  пристроїв для доступу до Інтернет-послуг;
• розроблення та затвердження єдиних правил інтеграції електронних послуг до Єдиного державного порталу адміністративних послуг та інтеграції місцевих порталів послуг органів державної влади та органів місцевого самоврядування до Єдиного державного порталу адміністративних послуг;

здійснити заходи щодо створення та ведення державних електронних ресурсів і реєстрів за єдиними організаційними, методологічними і програмно-технічними принципами, які мають забезпечити технологічну та семантичну сумісність (інтероперабельність) і взаємодію державних електронних ресурсів та реєстрів як між собою, так і з іншими комунальними й приватними інформаційно-комп’ютерними системами та мережами;

створити сприятливі умови для розвитку «електронних» секторів економіки (торгівля, надання фінансових та банківських послуг тощо) та поліпшення інвестиційного клімату для міжнародного трансферу й адаптації в Україні передових інформаційних технологій;

забезпечити рівний та необмежений доступ користувачів до телекомунікаційних послуг, насамперед загальнодоступних послуг відповідного рівня якості та за регульованими державою тарифами.

 

Міністерству охорони здоров’я України:

розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів України проект типових вимог до інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури медичного закладу та вимог до застосування «хмарових» технологій при наданні послуг у сфері охорони здоров’я;

подати на розгляд Кабінету Міністрів України проект змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти» щодо надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини;

спільно з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України розробити та  подати на розгляд Уряду України в установленому порядку проект змін до Державних Будівельних Норм  щодо обов’язкової наявності  інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури в закладах охорони здоров’я.

 

Органам місцевого самоврядування:

розробити план дій щодо впровадження технологій надання електронних адміністративних послуг із застосуванням електронного документообігу.

 

5.    Щодо освіти та формування ІКТ-навичок в інформаційному суспільстві

 

Верховній Раді України:

під час підготовки та опрацювання проектів законів України про освіту, дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійну освіту, вищу освіту внормувати освітні відносини, пов’язані із забезпеченням прав на інформацію, зокрема – щодо прав доступу до електронних освітніх ресурсів, прав доступу до електронних комунікацій, стимулювання розвитку цифрового освітнього простору, створення відкритих баз даних, а також Інтернет-ресурсів з питань діяльності закладів освіти, органів управління освітою, що забезпечують розширення прозорості прийняття рішень та забезпечення громадського контролю із застосуванням ІКТ у сфері освіти.

 

Кабінету Міністрів України:

з метою переходу на інноваційний шлях розвитку країни забезпечити трансформацію національної освітньої політики через прискорення запровадження ІКТ та розвитку національних інформаційних ресурсів в сфері освіти, зокрема  внести відповідні зміни до чинних стратегій розвитку освіти, та забезпечити розробку відповідних національних та державних програм із запровадження ІКТ в сфері освіти;

розглянути питання щодо стимулювання приватно-державного партнерства у прискоренні запровадження ІКТ в освітній процес, створення освітніх електронних інформаційних ресурсів;

забезпечити розробку нормативно-правового забезпечення для запровадження дуальної освіти ІКТ-фахівців ;

забезпечити розвиток ІКТ-підприємництва на базі вищих навчальних закладів шляхом стимулювання комерціалізації наукових розробок закладів та студентів через створення університетами комерційних підприємств, розробити відповідне нормативно-правове забезпечення;

здійснити заходи з організації проведення інформаційно-роз’яснювальних компаній як загальнодержавних, так і на рівні регіонів щодо необхідності формування у населення навичок користування комп’ютерними та інтернет - технологіями з метою стимулювання їх використання в професійному та повсякденному житті  (електронні адміністративні послуги, дистанційна освіта, охорона здоров’я, дозвілля тощо);

упровадити обов’язковість вивчення засад програмування у середній школі в рамках предмета «Інформатика» та введення предмета «Програмування» у старших класах профільних шкіл за фізико-математичним та інформаційно-комунікаційним напрямами, встановивши 20% надбавки вчителям, що викладають зазначені предмети;

забезпечити переклад та запровадження в Україні міжнародних стандартів та кращих практик з ІКТ та кібербезпеки;

розробити та впровадити програму підвищення обізнаності громадян щодо питань інформаційної безпеки, кібербезпеки та захисту інформації, щодо захисту приватної інформації, зокрема персональних даних, протидії загрозам щодо її несанкціонованого використання;

забезпечити збільшення держзамовлення на ІКТ - спеціальності, розподіл якого здійснювати відповідно до реальних потреб ринку праці у регіонах, оцінки якості підготовки ІКТ-фахівців з боку об’єднань суб’єктів господарювання ІКТ - галузі.

 

Міністерству освіти і науки України:

підготувати зміни та доповнення до Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року з метою переходу на інноваційний шлях розвитку країни через прискорення запровадження ІКТ в освіті й науці та розвитку освітніх і наукових електронних інформаційних ресурсів, а також розробити плани щодо досягнення визначених цілей чи показників;

розглянути можливість створення експертної ради при МОН України з проблем електронної освіти, яка б включала провідних представників закладів освіти і науки, ІКТ-галузі, громадських організацій та міжнародних експертів;

забезпечити локалізацію та впровадження міжнародних (ISO) та європейських стандартів групи  «Information technology - Learning, education and training»;

розробити стандарти ІКТ-компетентності учасників навчального процесу;

забезпечити оновлення (розробити нові) Державних санітарних правил та норм «Влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах», що застаріли.

 

6. Щодо інформаційної безпеки України

 

Верховній Раді України:

на законодавчому рівні визначити основні засади інформаційної безпеки України як однієї з основних конституційно визначених функцій держави.

 

Кабінету Міністрів України:

розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проекти Законів України:

• щодо врегулювання діяльності в сфері кібербезпеки - на засадах вивчення найкращого досвіду передових країн світу із залученням провідних вчених і фахівців наукових установ та організацій, вищих навчальних закладів, бізнесу та громадських організацій;
• нову редакцію Закону України «Про захист персональних даних», в якому передбачити удосконалення системи захисту персональних даних і моніторингу її ефективності з огляду на виникнення нових загроз праву на приватність громадян у зв’язку з можливістю профілювання даних про особу; а також перехід до міжнародних стандартів захисту інформації та кібербезпеки для державних установ та організацій будь-якої форми власності;
• «Про законне перехоплення телекомунікацій», з урахуванням рекомендацій Резолюції Ради Європи ЕС СОМ 96/С329/01  і ENFOPOL 55 «Про оперативні потреби правоохоронних органів стосовно телекомунікаційних мереж загального користування та послуг зв’язку», із забезпеченням дотримання прав людини та громадського контролю з метою недопущення можливих зловживань;

врегулювати на законодавчому рівні питання діяльності з реєстрування, адміністрування і користування адресами та іменами в українському сегменті мережі Інтернет для державних органів;

врегулювати питання щодо здійснення перевірок органів державної влади та органів військового управління виключно за рахунок коштів, передбачених у відповідних бюджетних програмах органів, що здійснюють контроль за станом інформаційної безпеки, кібербезпеки та у сфері телекомунікацій;

створити Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України відповідно до Закону України «Про телекомунікації», що надасть можливість забезпечити стале та надійне управління державою в особливий період та воєнний час;

забезпечити передачу виділеної телекомунікаційної мережі спеціального призначення від ПАТ «Укртелеком» до Адміністрації Держспецзв’язку з метою підключення до вузлів доступу телекомунікаційної мережі спеціального призначення спеціальних споживачів та перехід їх на користування державним телекомунікаційним ресурсом, подолання залежності від приватного оператора телекомунікацій;

створити в профільних міністерствах підрозділи (служби), відповідальні за питання кібербезпеки об’єктів критичної інфраструктури відповідних галузей;

розробити галузеві стандарти кібербезпеки, що будуть брати до уваги специфіку роботи відповідних галузей;

забезпечити розробку плану заходів із впровадження стандартів НАТО, зокрема у сферах зв’язку та телекомунікацій;

забезпечити проведення загальнонаціональних навчань з надзвичайних ситуацій у сфері кібербезпеки;

розробити та запровадити механізми державно-приватного партнерства для управління кіберзахистом критичної інформаційної інфраструктури у запобіганні кіберзагрозам та в умовах кризових ситуацій, надзвичайного і воєнного стану, в особливий період;

здійснити заходи щодо:

• забезпечення особистого контролю керівниками міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, обласних (районних) державних адміністрацій планування заходів із захисту інформації на 2016 рік, а також виділення у 2016 році коштів на фінансування заходів із захисту інформації, у тому числі для розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня;
• проведення атестації співробітників підрозділів боротьби з кіберзлочинністю відповідних правоохоронних органів на предмет встановлення їх компетенції у технічних питаннях функціонування електронних інформаційних систем та знання вимог законодавства України;
• захисту на міжнародному рівні інтересів держави у зв’язку із протиправним використанням радіочастотного ресурсу на території АР Крим та недопущення визнання радіочастотних присвоєнь на тимчасово окупованих територіях;
• удосконалення системи зберігання, передачі та обробки даних державних реєстрів та баз даних із застосуванням сучасних ІКТ (включаючи технології он-лайн доступу),  приведення її функціонування у відповідність з європейськими стандартами.

Службі безпеки України та Адміністрації Держспецзв’язку розглянути питання щодо впровадження на рухомих пунктах управління захищеної WiFi мережі доступу, що дозволить широко використовувати телекомунікаційні сервіси на польових пунктах управління спеціальних користувачів, зменшить витрати на розгортання абонентських мереж на цих пунктах, дасть зручність у використанні кінцевих інтерфейсів, зменшить час на розгортання (згортання) та спростить функціонування вузлів зв’язку на рухомій базі.

 

Адміністрації Держспецзв’язку:

терміново у межах своїх повноважень здійснити заходи з поліпшення діяльності в районі проведення антитерористичної операції (далі - АТО), забезпечивши:

підвищення  ефективності та системності діяльності в особливий період щодо належного захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом;

здійснення повноважень із вдосконалення державної тарифної політики і політики державних закупівель у сфері телекомунікацій, забезпечення конкурентності поставок сучасних засобів телекомунікацій, спрямованих на забезпечення діяльності в особливий період;

підвищення дієвості спеціального зв’язку та технічного захисту інформації у військових формуваннях і правоохоронних органах, підрозділи яких беруть участь у проведенні АТО;

збільшення спроможності із забезпечення урядовим зв’язком посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, керівників підприємств, установ і організацій (особливо в районі проведення АТО);

організацію розробки, допуску до експлуатації або серійного виробництва засобів спеціального зв’язку, які призначені для комутації чи маршрутизації пакетів за стеком протоколів ТСР/ІР, абонентських пристроїв аналогової і ІР- телефонії, відеоконференц-зв’язку та інших сучасних засобів комунікацій, зокрема – наданих в рамках технічної допомоги від країн НАТО;

перегляд та вдосконалення чинної нормативної бази щодо використання сучасної апаратури криптографічного захисту інформації в апаратних засобах спеціального зв’язку старого парку;

затвердження регламентів з надання підтвердних документів на створення та проведення державної експертизи комплексних систем захисту інформації мереж спеціального зв’язку в районі проведення АТО;

розробку практичних рекомендацій і дій з питань протидії технічним розвідкам, які б ураховували особливості, пов’язані з проведенням АТО;

достатню й ефективну присутність підрозділів урядового польового зв’язку, посилення їх технічних можливостей;

здійснити заходи щодо унормування питань можливості розміщення та обслуговування інформаційної інфраструктури органів державної влади в центрах обробки даних, інтеграції інформаційних державних ресурсів в єдину систему обміну з використанням сучасних технологій, модернізації оперативно-технічного управління Національної системи конфіденційного зв’язку;

здійснити заходи щодо удосконалення нормативної бази з урахуванням міжнародних стандартів інформаційної безпеки та захисту персональних даних;

забезпечити перехід до використання міжнародних стандартів захисту інформацій, управління інформаційною безпекою та кібербезпекою;

удосконалити нормативну базу стосовно впровадження багаторівневої системи оцінки захисту інформації (самооцінка, внутрішній аудит, незалежний аудит, державний контроль) з урахуванням міжнародних стандартів інформаційної безпеки;

забезпечити подальший розвиток Національної системи конфіденційного зв’язку;

активізувати роботи з розробки та впровадження у виробництво сучасних високошвидкісних засобів криптографічного захисту інформації;

організувати підготовку (перепідготовку) посадових осіб органів державної влади, які відповідають за захист інформації, на відповідних курсах з питань технічного й криптографічного захисту інформації, управління інформаційною безпекою і кібербезпекою та проведення відповідної атестації;

забезпечити проведення навчання співробітників профільних підрозділів органів державної влади з кібербезпеки.

 

7. Щодо наукового, науково-технічного і правового забезпечення  реформування галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвитку інформаційного простору України

 

Кабінету Міністрів України, Національній академії наук України і національним галузевим академіям наук України:

визначити пріоритети наукових і науково-технічних досліджень та розробок щодо соціогуманітарних, правових, технологічних та інноваційних проблем розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та  інформаційного суспільства;

налагодити співробітництво з міжнародними організаціями з питань управління ІКТ, інформаційної безпеки та кібербезпеки;

запровадити механізми стимулювання органів державної влади, бізнес-структур та інших організацій, установ і підприємств до розвитку співробітництва з науковими установами та вищими навчальними закладами з метою розробки і впровадження інформаційних технологій, ресурсів, продукції і послуг та їх правового забезпечення.

Див. також:

• http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58369 — проект постанови
• http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=6540 — голосування